Наш заклад має не тільки багате минуле, творче сучасне, а й широкі перспективи розвитку у майбутньому. Ювілей закладу – це не тільки історична віха, а неначе кордон, що дає можливість оцінити пройдений шлях. А починалось все так…У 1860 році настоятель храму Філіп Карпов заснував церковноприходську школу. Перший час свого існування бородянська школа перебувала в будинку свого засновника. У 70-х р. ХІХ ст. шкільні заняття проводились у частині приміщення волосного правління, а згодом було виділено ” общественный дом ” .
У 1887 р. в Бородянці була відкрита державна школа, у якій навчалися тільки хлопчики. Проте державна школа проіснувала недовго – місцеві мешканці повернулися до більш звичної і дешевшої для них приходської школи. У 1895 р. в Бородянці збудували нове приміщення школи з однією класною кімнатою. До 1905 р. у Бородянську школу ходило лише 60-70 учнів, яких учив один учитель. Коли ж школярів стало більше, було призначено ще одного вчителя, якого утримували на кошти, зібрані громадою. У 1910 році жителі Бородянки в одного селянина найняли для занять ще одну хату. Але всі учні все не могли розміститись у класних кімнатах, і вчитель Г.Ф. Онищенко проводив уроки в себе вдома. Із 299 дітей віком 8-11 років у містечку Бородянка в 1917 році навчалось 199 дітей (66%). З приходом радянської влади в Бородянці в лютому-квітні 1919 році проводиться реорганізація шкільного навчання. Було відокремлено школу від церкви, скасовано плату за навчання, запроваджено спільне навчання хлопчиків та дівчаток. Із шкільних планів було вилучено Закон Божий, запроваджено навчання українською мовою. У 1929 році в Бородянці було збудовано і відкрито нову семирічну школу. У 1930 році створено школу колгоспної молоді (ШКМ). 15 листопада 1936 року в Бородянці відбулося урочисте відкриття школи для малограмотного населення. Окупація німецькими військами зупинила навчання в школі більш як на 2 роки. За роки війни було зруйновано Бородянську семирічну школу. Але все ж таки навчання було епізодичним із невеликими групами школярів. За весь період окупації навчання продовжувалося 59 днів. У 1950 році відновлено довоєнну мережу загальноосвітньої школи, введене загальне семирічне навчання, значного поширення набули загальноосвітні школи робітничої і селянської молоді (вечірні школи). У лютому 1971 року відкрила двері нова триповерхова середня школа. Учнівський і педагогічний колектив на чолі з В.П. Ладицькою перейшов до нової споруди, де навчалося 740 учнів, діяла й заочна середня школа, що налічувала понад 1000 учнів. Це і є приміщення нашої сучасної школи. У 80-х роках у загальноосвітній школі почали впроваджувати реформи. Школа переходить на кабінетну систему навчання. У 1985 році в Бородянці збудували ще одну середню школу. «Старій» школі присвоїли номер – Перший. Згодом її реорганізували в спеціалізовану загальноосвітню. У різні часи керманичами закладу були : Г.О. Литвин, А.П. Логвін, Д.О. Подоляк, В.Г. Онищенко, Т. Кручак, І.З. Сидоренко, Я.П. Михайлюк, Н.П. Черненко, В.Н. Домбровський, Н.В. Огороднік, І.В.Романюк. Нині ліцей очолює Попова Світлана Миколаївна.
Литовсько-український ліцей №1 є символом дружби та співпраці між Україною та Литвою. Під час окупації він зіткнувся з низкою викликів, включаючи руйнування.
Реконструкцію будівлі ліцею здійснила маленька країна з великим серцем-ЛИТВА.
Однак, навіть, у таких складних умовах колектив ліцею докладав зусиль, щоб продовжувати освітній процес, використовуючи дистанційні технології та підтримуючи дух спільноти.
Після звільнення територій ліцей активно відновлював свою діяльність. Завдяки підтримці литовських партнерів та волонтерів, заклад отримав гуманітарну допомогу, яка включала навчальні матеріали, техніку та ресурси для відбудови. Також у ліцеї запровадили заходи на посилення культурного обміну між Україною та Литвою.
Сьогодні Литовсько-український ліцей №1 продовжує виховувати молоде покоління в дусі співдружності, толерантності та віри в майбутнє.
Скільки всього бачили за ці роки шкільні стіни : перші поразки і перемоги, заохочення і критику, гордість за виконання доручень – все, з чого складається шкільне життя.